Мета статті – проаналізувати процес формування правової бази у сфері побудови ринкової економіки, аграрного ринку в Україні. Методика дослідження. У процесі дослідження, окрім низки загальнонаукових методів економічних досліджень, використано як основні історичний (для опису ретроспективи процесу формування правової бази) та логічний (для визначення змістовної послідовності процесу) методи пізнання. Методологія досліджень передбачала розгляд фактора регулятивної політики як невід’ємного елемента ринкової системи, де процесу управління формуванням ринку саме у питаннях законодавчого забезпечення ретроспективно і алгоритмічно відводиться ключова роль. Результати дослідження. При вивченні практичного досвіду формування нормативно-правової бази державного регулювання вітчизняного аграрного ринку в Україні в період 1990–2000 рр. обґрунтовано, що недоліки ринкових реформ і дисфункції, що мали (мають) місце як результат реформ, зумовлені відсутністю наукового розуміння ролі фактора нормативно-законодавчого забезпечення процесів ринкових реформ загалом, формування ринку (і галузевих ринків), а також їхнього ефективного функціонування за критерієм своєчасного реагування на дисфункції. Елементи наукової новизни. Набули подальшого розвитку теоретичні положення загальної теорії державного регулювання аграрного ринку в контексті правового блоку процесу формування ринків, де обґрунтовано тезу про необхідність дотримання логічної послідовності та комплексності законодавчого забезпечення як необхідного елемента ринкових реформ. Для пояснення зазначеного запропоновано універсальну модель процесу нормативнозаконодавчого забезпечення ринкових реформ, що передбачає чотири основні етапи: 1) формування у соціумі ідеології ринку; 2) створення, у тому числі легітимізація інститутів ринку; 3) побудова (розробка, формування) основних елементів ринку та необхідних складових ринкового середовища, насамперед конкурентного середовища, а також регулятивної політики, інфраструктури ринку, грошово-кредитної системи і т.д.; 4) досягнення умов еквівалентного обміну для національного ринку в системі світового ринку. Проаналізовано відповідності реальної практики в України до цієї моделі та наслідки відсутності такої. Практична значущість. Запропонований підхід ретроспективного аналізу процесів формування та функціонування аграрного ринку має прикладне значення, передусім враховуючи можливість надавати більш достовірну інформацію про ефективність, змістовність, результативність державного регулювання, у тому числі здійснення коригування регуляцій, виходячи із стану ринку. Звідси у своїй основі такий підхід є новою системою прийняття управлінських рішень. Табл.: 2. Рис.: 2. Бібліогр.:23
правове забезпечення; державне регулювання; аграрний ринок; формування ринку; дисфункції