Мета статті – охарактеризувати ключові суб’єкти інформаційно-консультаційної діяльності в Україні. Методика дослідження. За теоретичний базис статті слугували діалектичний метод пізнання, системний метод щодо характеристики ключових суб’єктів інформаційно-консультаційної діяльності в Україні та положення нормативно-правових актів з регламентації згаданих питань. Використано функціональний та порівняльний аналіз. Результати дослідження. Проаналізовано особливості надання інформаційно-консультаційних послуг суб’єктами дорадництва для сільськогосподарських товаровиробників та населення сільських територій України. Визначено господарські потреби основних груп сільськогосподарських товаровиробників та відповідні для них потреби в інформаційно-консультаційному забезпеченні. Елементи наукової новизни. Запропоновано диференціювати підхід до характеристики суб’єктів інформаційно-консультаційної діяльності, загальну сукупність яких в Україні узагальнено до шести найбільш характерних груп за відповідними секторами: державного, науки і освіти, приватного, фермерських організацій або організацій виробників, неурядових організацій, дорадництва та інформаційних і консультаційних послуг. Практична значущість. Диференційоване урахування можливостей суб’єктів надання інформаційноконсультаційних послуг створить передумови підвищення суспільної ефективності системи дорадництва України. Рис.: 1. Бібліогр.: 12
групи сільськогосподарських товаровиробників; сільське населення; дорадництво; групи суб’єктів інформаційно-консультаційної діяльності; механізми дорадництва; суспільна ефективність