Мета статті – обґрунтувати концепцію переорієнтації безповоротних бюджетних асигнувань на поворотне, проте пільгове кредитування товаровиробників аграрного сектору України.
Методика дослідження. Використано такі наукові методи: формалізації, дедукції, індуктивного й абстрактнологічного – для аналітичного опрацювання наукових джерел, в яких висвітлюються напрацювання вчених у ракурсі окресленої проблеми; економіко-математичних – для встановлення причинно-наслідкової залежності й тенденцій досліджуваних чинників; статистичного порівняння й групування – для визначення динаміки досліджуваних показників за тривалий період; логічного узагальнення – для формулювання висновків за результатами дослідження проблеми вдосконалення фінансово-економічних відносини в аграрному секторі України; графічний – для візуалізації фактографічного матеріалу.
Результати дослідження. З урахуванням того, що обсяги бюджетних дотацій для товаровиробників аграрного сектору України недостатні, а їхня традиційна безповоротність спонукає не пошуки внутрішніх резервів, а утриманські настрої, тож вони не справляють відчутного впливу на розвиток виробництва в господарствах, які їх отримали в результаті невиваженого відбору реципієнтів – не завжди тих, які використовують ці дотації раціонально, обґрунтовується концепція переорієнтації безповоротних бюджетних асигнувань на поворотне, проте пільгове кредитування товаровиробників аграрного сектору.
Елементи наукової новизни. Концепція переорієнтації безповоротних бюджетних асигнувань на поворотне, проте пільгове кредитування товаровиробників аграрного сектору обґрунтовується вперше, тож для неї притаманні елементи наукової новизни.
Практична значущість. Ареалом впровадження пропонованих заходів може стати сфера фінансово-економічних відносин в аграрному секторі України.
Аграрний сектор; дотації; концепція; пільгове кредитування; фінансово-економічні відносини.