Мета статті – визначити теоретичну сутність необоротних матеріальних активів та удосконалити їх класифікацію з метою розвитку бухгалтерської науки.
Методика дослідження. У процесі дослідження використано діалектичні методи пізнання процесів і явищ, аналізу та синтезу – для обґрунтування і визначення теоретико-методологічних засад необоротних матеріальних активів та їх класифікації; монографічний – для аналізу еволюції думки вітчизняних і зарубіжних вчених щодо проблем класифікації та визначення сутності необоротних матеріальних активів; емпіричний – для комплексної оцінки сучасного стану об’єкта дослідження; наукової абстракції – для узагальнення результатів, формування висновків і власного бачення сутності необоротних матеріальних активів та їх класифікації.
Результати дослідження. За розгляду питань сутності і класифікації необоротних матеріальних активів розкрито сучасний підхід до їх тлумачення та класифікації. Виявлено необхідність в удосконаленні існуючої класифікації необоротних матеріальних активів у державному секторі економіки на прикладі бюджетних установ.
Елементи наукової новизни. Набули подальшого розвитку теоретичні положення щодо сутності необоротних матеріальних активів, в основу яких покладено досвід та дослідження вітчизняних і зарубіжних вчених, а також власне бачення. Запропонована оновлена класифікаційна структура необоротних матеріальних активів для державного сектору, виходячи з потреб керівників та працівників бюджетної сфери економіки.
Практична значущість. На шляху інтеграції національної системи бухгалтерського обліку до міжнародних стандартів на окрему увагу заслуговує визначення теоретичної суті необоротних матеріальних активів і приведення класифікації згаданих активів до облікових потреб не тільки на національному рівні, а й на рівні міжнародних стандартів та вимог. Наведено пропозиції щодо класифікації необоротних матеріальних активів.
Необоротні матеріальні активи; бухгалтерський облік; класифікація активів; незавершені капітальні інвестиції; основні засоби; бюджетні установи.