Мета статті – розкрити основні методологічні й методичні засади грошової оцінки сільськогосподарських земель, яка широко застосовується в практиці аграрного сектору економіки та, враховуючи зміни, що відбуваються в ньому, потребує удосконалення. Методика дослідження. В основу дослідження покладено теоретико-методологічні та методичні положення щодо визначення критеріїв оцінки земель, як головного засобу сільськогосподарського виробництва, формування рентного доходу на різних за якістю ґрунтах та їх місцерозташування. Досягнення поставленої мети забезпечується використанням сучасних загальнонаукових методів і прийомів дослідження. Результати дослідження. Опрацьовано різні методичні підходи щодо визначення показника нормативної грошової оцінки земель. Розв’язання цієї проблеми вбачається у застосуванні показника економічного ефекту, одержаного від використання земельних ділянок кращої якості та вигідного їх місцерозташування. Показником такого ефекту виступає диференціальний рентний дохід, який одержують при виробництві зернових сільськогосподарських культур (без кукурудзи). Оцінка відносно гірших земель, на яких не створюється диференціальний рентний дохід, здійснюється за абсолютним рентним доходом (абсолютною рентою). Елементи наукової новизни. Розроблено теоретико-методологічні засади та методичне визначення грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення, за яким проведено їх грошову оцінку в Україні. Практична значущість. Результати дослідження використовуються у регулюванні земельних відносин у сільському господарстві через удосконалення податкового, цінового, фінансового та кредитного механізмів. Особливого значення вони набувають при запровадженні ринку земель. Табл.: 1. Бібліогр.: 16
грошова оцінка земель; рентний дохід; диференціальна рента; сумарний рентний дохід; строк капіталізації рентного доходу; абсолютна рента; ринок земель; нормативні витрати; нормативна урожайність