Мета статті – оцінити в часі організаційно-економічний стан виробництва у молочній галузі України та виявити причинно-наслідкові зв’язки трансформаційних змін, що відбулися й відбуваються у країні та призвели до небажаних наслідків. Визначитися, чому в Україні навіть у ХХІ ст. існує натуральне виробництво молока. Запропонувати, з урахуванням сучасних українських реалій та досвіду провідних країн світу, поетапне вирішення організаційно-економічних проблем розвитку молочної галузі з метою забезпечення внутрішнього ринку необхідною кількістю та якістю молокопродукції і нарощування експортного потенціалу. Методика дослідження. За теоретичну і методологічну базу дослідження слугував системний підхід до визначення економічних процесів на засадах діалектичного методу пізнання, з використанням наукових розробок вітчизняних і зарубіжних учених з питань ефективності виробництва і переробки молока, законодавчих та нормативних актів державних органів влади України щодо розвитку молочного скотарства і переробки молока при формуванні відповідного ринку. Для обґрунтування методології дослідження, теоретичних узагальнень, при визначенні сутності організаційно-економічних засад розвитку молокопродуктового підкомплексу, обґрунтуванні концепції типовості використано монографічний та абстрактно-логічний методи. При роботі із аналітикою та емпіричному пізнанні явищ і процесів застосовано такі методи економічних досліджень, як: порівняльного аналізу, економікостатистичний, графічний. Для аналізу економічної ефективності виробництва молока залежно від різних факторів впливу; виділення груп для ідентифікації типових молочних господарств залучено метод статистичних групувань. Визначення напрямів розвитку і підвищення ефективності виробництва молока на відповідному споживчому ринку потребувало використання розрахунково-конструктивного, балансового методів, екстраполяції та інших методів дослідження. Результати дослідження. Деталізовано розглянуто роль і місце особистих селянських господарств і сільськогосподарських підприємств через їхні обсяги і структуру у загальній проблемі забезпечення продукцією населення України. З урахуванням сучасних українських реалій та досвіду провідних країн світу запропоновано поетапне вирішення організаційно-економічних проблем розвитку молочної галузі з метою забезпечення внутрішнього ринку необхідною кількістю та якістю молокопродукції і нарощування експортного потенціалу. Елементи наукової новизни. Вперше розглянуто причинно-наслідкові зв’язки в історичному процесі між господарствами населення і сільськогосподарськими підприємствами та їхня роль у формуванні обсягів і якості молока. Виявлено причини, що призвели до небажаних наслідків та надані пропозиції по їх усуненню. Обґрунтовано, що якість молока, яке виробляється в господарствах населення для власного споживання – високої якості. Практична значущість. Запропоновано необхідні шляхи ліквідації знеособленого передавання молока від домогосподарства до потрапляння його в приймальну ємність заготівельника. Цього в наших умовах слід досягати за рахунок нарощування поголів’я, що утримується в домогосподарстві, від 1-2-х корів до, як мінімум, 15-20 тварин, тобто створення молочних сімейних мініферм, як це здійснено в Польщі, Франції тощо. У такому випадку виробник молока повністю відповідає за його якість. Табл.: 6. Рис.: 1. Бібліогр.: 33
молоко; натуральне виробництво; переробка; якість; організаційно-економічні проблеми; причинно-наслідкові зв’язки; трансформаційні зміни; господарства населення; мініферми; фальсифікат, купівельна спроможність