Мета статті – охарактеризувати стан кислих ґрунтів в Україні та запропонувати організаційно-економічні заходи й сучасні ефективні технологічні рішення їх хімічної меліорації. Методика дослідження. За основу досліджень слугували загальнонаукові та економічні методи дослідження, наукові праці українських і зарубіжних учених з питань розширеного відтворення родючості ґрунтів та їх хімічної меліорації. Аналітико-статистичний інструментарій та емпіричний підхід дали змогу визначити переваги вапнування кислих ґрунтів і розрахувати економічний ефект організаційно-економічних заходів та технологічних рішень. Абстрактно-логічний підхід дозволив розробити рекомендації щодо меліорації кислих ґрунтів з використанням сучасних технологій та організаційних заходів, а також сформулювати відповідні пропозиції й висновки.© Результати дослідження. Доведено, що одним із важливих напрямів підвищення родючості кислих ґрунтів є вапнування. Економічна оцінка ефективності вапнування ґрунтів свідчить, що витрати на його проведення окуповуються приростами врожаю та сприяють підвищенню якості сільськогосподарської продукції. Незважаючи на високу екологічну ефективність вапнування, обсяги та якість цих робіт уже досить тривалий час не відповідають фактичним потребам землеробства. Так, у 2019 р. площі провапнованих ґрунтів скоротилися порівняно з 1990 р. у 10,5 раза. У свою чергу скорочення масштабів хімічної меліорації ґрунтів веде до негативних екологічних і економічних наслідків. Недобір продукції рослинництва через надмірну кислотність ґрунтів у перерахунку на зерно становить понад 2,0 млн тонн, що оцінюється в 10-12 млрд грн щорічно. Разом із тим результати агрохімічних обстежень ґрунтів свідчать, що спостерігається тенденція до збільшення площ кислих ґрунтів. Елементи наукової новизни. Запропоновано як один із сучасних й високоефективних заходів меліорації кислих ґрунтів використання гранульованого вапняку, що забезпечує швидке їх розкислення та сприяє підвищенню урожайності сільськогосподарських культур до 30%, забезпечуючи окупність заходів з меліорації кислих земель уже в перший рік їх проведення. Також встановлено, що за використання гранульованих форм меліорантів усуваються технологічні труднощі застосування вапнякових матеріалів та знижуються витрати на їх внесення, що дозволяє значно спростити технології їх застосування і вносити як самостійно, так і в поєднанні з іншими мінеральними добривами за допомогою стандартних розкидачів добрив. Крім того з’являється можливість транспортування вапнякових добрив на великі відстані, що робить їх більш доступними для українських аграріїв на всій території країни. Практична значущість. Запропоновано напрями підвищення ефективності робіт із хімічної меліорації кислих ґрунтів, які передбачають: забезпечення науково обґрунтованого циклу хімічної меліорації ґрунтів та досягнення позитивного балансу кальцію у ґрунтах шляхом проведення щорічного вапнування на площі 1400 тис. га; компенсування вартості робіт із хімічної меліорації ґрунтів за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, різке скорочення якого призвело до фактичного їх призупинення; широке використання місцевих покладів карбонатів та стимулювання розвитку вітчизняної індустрії виробництва гранульованих вапнякових добрив, рентабельність застосування яких у 2–2,5 раза вища, ніж традиційних вапнякових матеріалів. Табл.: 8. Бібліогр.: 17
вапнування; кислі ґрунти; меліорація; родючість ґрунтів; державна підтримка; гранульовані вапновмісні добрива