Мета статті – розкрити сутність процесів, пов’язаних з інституційними змінами у правовому регулюванні розвитку сільськогосподарської кооперації. Методика дослідження. Побудована на вченні про фундаментальні принципи кооперації. Використано діалектичний метод наукового пізнання, системного узагальнення, абстрактного синтезу відповідно до змін у законодавчій базі при визначенні сутності і методичної оцінки відносин у сільському господарстві. Результати дослідження. Здійснено обґрунтований аналіз змін у законодавчій базі розвитку сільськогосподарської кооперації у 2020 р. Доведено необхідність узгодження фундаментальних принципів кооперації і практики формування сільськогосподарських кооперативів на сільських територіях, враховуючи пріоритети розвитку різних кооперативних структур. Елементи наукової новизни. Розкрито сутність дії правових засад формування і функціонування сільськогосподарських кооперативів в умовах трансформації розвитку аграрного сектору економіки, обґрунтовано правові колізії формування псевдокооперативів. Практична значущість. Вказано недоліки нової законодавчої бази для розвитку сільськогосподарської кооперації в Україні, що може бути використано при формуванні програмних засад створення сільськогосподарських кооперативів. Бібліогр.: 15
інституції; сільськогосподарські кооперативи; законодавча база; особисті селянські господарства; Закони України «Про кооперацію», «Про сільськогосподарську кооперацію»