Економіка АПК

Свого часу науковці Інституту аграрної економіки розробили дорожню карту аграрної реформи, за якою періодично звіряли параметри її здійснення. З часом, коли переважна більшість її змістовних заходів була імплементована в законодавстві та на практиці, про такий моніторинг дещо призабули, а увагу зосередили на питанні запровадження обігу сільськогосподарських земель. Сьогодні, коли такий обіг практично розблоковано, знову постає питання щодо оцінки результативності організаційно-економічних змін у процесі аграрної реформи, тим більше що такі зміни відбувалися на базі теоретичних напрацювань та зарубіжного досвіду і формувалися шляхом вибору найбільш доцільних рішень. Такі рішення приймали в конкретних умовах, значною мірою під впливом політичних чинників, і нині їх можна оцінювати вже по-іншому. Результати оцінки мають стати основою для якісних коригувань аграрної політики, у першу чергу в частині організаційно-економічного механізму розвитку аграрного сектору економіки та соціально-економічного розвитку сільських територій. З урахуванням розглянутих підходів пропонуємо увазі наших читачів статтю академіків Національної академії аграрних наук України Я. М. Гадзала та Ю. Я Лузана щодо суперечностей організаційно-економічного механізму розвитку аграрної сфери України і шляхів їх урегулювання для започаткування наукової дискусії навколо цієї проблеми. Її продовженням вже може слугувати низка статей щодо різних аспектів подальшого становлення аграрного підприємництва, які також розміщені в журналі: д.е.н., проф. Ю. Є. Кирилова, К. В. Желуденко щодо прогнозування конкурентоспроможного розвитку аграрних підприємств; д.е.н., проф. С. А. Кравченко та к.е.н. Л. М. Малік щодо методів оцінки рівня розвитку суб’єктів аграрного підприємництва; д.е.н., проф. Д. І. Шеленко, д.е.н., проф. І. Ф. Баланюка та В. С. Баланюк щодо ролі соціального капіталу в розвитку соціального підприємництва; д.е.н., проф. В. В. Вітвіцького, к.е.н. І. М. Беженар та О. В. Демченко щодо інституційних факторів підвищення продуктивності праці в аграрному підприємництві. Також у цьому контексті можна розглядати й дослідження молодого науковця М. В. Кривуна щодо імперативів формування організаційного механізму діяльності молокопереробних підприємств. Проблеми розвитку сільських територій висвітлено у статті д.е.н., проф. І. В.Кошкалди та к.е.н. О. М. Трегуб щодо концептуальних засад формування Smart-територій в Україні, а маркетингу науково-інноваційної продукції – у статті к.с.-г.н. Ю. М. Носенка, д.е.н. О. М. Нечипоренка та Л. М. Сінельник щодо методики аналізу сайтів конкурентів. Сподіваємося на інтерес читачів до результатів досліджень д.е.н., проф. В. Є. Хаустової, д.е.н., проф. І. Ю. Гришової, к.е.н. Д. М. Костенка і Т. В. Бутенко щодо нормативно-правового забезпечення державної політики у сфері впровадження біоенергетичних технологій. У контексті реалізації Цілей Сталого Розвитку тисячоліття пропонуємо результати досліджень д.е.н. О. А. Козак та акад. НААН М. І. Пугачова щодо теоретико-сутнісних аспектів формування сучасних продовольчих систем і запрошуємо наших авторів до більш активного обговорення проблем досягнення зазначених Цілей для України. Висловлюємо впевненість, що така підбірка статей буде корисною для досліджень наших читачів і спонукатиме їх до переходу в категорію авторів журналу.