Економіка АПК

Обравши принципово нові орієнтири свого розвитку на початку ХХІ століття, світова спільнота одразу стикнулася з нерівномірним споживанням навіть природних благ. На тлі небачених раніше результатів науково-технічного прогресу, особливо абсурдно, навіть принизливо виглядає проблема голоду, яка загрожує значній частині населення нашої планети. На цій планеті, за даними Організації Об’єднаних Націй, близько 10-та частина населення голодує. Причиною цього, поряд із цілком логічною нестачею для достатнього харчування природних ресурсів (родючих земель, придатних для вирощування і споживання рослин і м’яса тварин, птиці тощо), несприятливими природно-кліматичними умовами, на шляху розв’язання проблеми голоду постає економічна нерівність розвитку країн світу, доходів різних груп населення, корупція та фізичне вилучення продовольства. Окремим пунктом розв’язання світової проблеми голоду є формування продовольчих резервів у разі воєн, різноманітних конфліктів, природних катаклізмів, масштабних катастроф тощо, коли порушується, здавалося б, налагоджений режим продовольчого забезпечення. Для таких випадків формуються достатні для нормального харчування фонди споживання, відповідні запаси, продовольчі резерви, передусім на рівні кожної країни. Причому такий підхід є цілком виправданим навіть для благополучних у плані забезпечення продовольством країн. Зважаючи на важливість подолання голоду у світі, пріоритетність національної продовольчої безпеки для розв’язання цієї проблеми, віддаючи належне ролі активних наукових пошуків у даному напрямку, пропонуємо увазі наших читачів результати досліджень академіка НААН М. І Пугачова та к.е.н. В. М. Пугачова щодо проблем адекватного реагування Україні на сучасні виклики продовольчого забезпечення країни. Хотілося б привернути увагу наших читачів і авторів до проблеми оцінки впливу сучасних агроформувань на рівень розвитку сільських територій (д.е.н., проф. Бутко М. П., к.е.н. Колоша В. П. та к.е.н. Мурашко М. І., аспірант Рассказов О. І.), до дискусії з питань впливу різних суб’єктів на розвиток сільських територій – стаття к.е.н. О. В. Горбатюка щодо оцінки результативності розвитку аграрного підприємництва економіки. Значна частина цього номера журналу присвячена проблемам економічної теорії розвитку аграрної економіки. Публікуючи статті д.е.н., проф. М. А. Міненка, д.т.н., проф., чл.-кор. НААН В. А. Піддубного щодо економічного трактування питань організації адміністрування, сутності сільських територій та трактування категорії «сільські території» – автори к.е.н. І. М. Беженар, д.е.н. В. А. Мамчур, к.е.н. Л. М. Малік, О. В. Демченко, д.е.н., проф. Ю. М. Лопатинського, к.е.н. З. І. Кобелі, аспіранта А. Е. Галицького щодо окремих питань розвитку підприємництва на сільських територіях. Серед інших проблем привертаємо увагу наших читачів до результатів досліджень д.е.н., проф. І. В. Кошкалди, к.е.н. А. М. Ряснянської та к.е.н. С. В. Руденка стосовно розвитку біоорієнтованої економіки у Європейському Союзі, д.е.н., проф. Ю. Є. Кирилова, д.е.н., проф. М. М. Ігнатенка та д.е.н. В. Г. Грановської щодо окремих аспектів академічної мобільності серед науково-освітньої спільноти. Сподіваємося, що у новому – 2022-му році, ваші публікації будуть ще більше затребуваними і достойно оціненими у міжнародних науково-метричних базах як результати специфічних наукових досліджень щодо розв’язання проблем розвитку перехідної економіки. Успіхів усім нам!